Вивчено формоутворювальний процес генетично нестабільних мутантів. Удосконалено методи добору селекційно цінних форм, досліджено питання їх ідентифікації та використання для створення вихідного матеріалу в селекції озимої пшениці. Обгрунтовано та вдосконалено методи добору форм з генетично детермінованими ознаками елементів продуктивності колосу та висоти стебла у поколіннях генетично нестабільних мутантів. Доведено, що застосування індивідуального добору методом педігрі за кількістю зерен головного колосу у нестабільних мутантів і гібридних популяцій дає змогу досягати підвищення його озерненості. Установлено, що морфологічні відмінності сестринських ліній, відібраних у поколіннях гібридів або генетично нестабільних мутантів, та їх генетична спорідненість підтверджується розподілом компонентів за електрофоретичними спектрами запасних білків.

  Завантажити