Обгрунтовано науково-теоретичну та практичну значущість використання соціоінженерного підходу для формування ефективних інституційних механізмів стимулювання індивідуальних і колективних форм громадянської активності в сучасному українському суспільстві. Встановлено типологічну, процесуальну та інструментальну специфіку соціоінженерної діяльності, проаналізовано провідні напрямки стимулювання громадянської активності. Наведено характеристику феномену громадянської активності, визначено технологічні особливості її стимулювання, запропоновано систему принципів соціального проектування нових демократичних інститутів стимулювання громадянської активності в Україні. Здійснено аналіз основних технологічних моделей соціальної політики як інструменту гуманізації суспільних відносин і стимулювання громадянської активності в українському суспільстві.

  Завантажити