Розв'язано науково-практичну проблему стратегії управління інноваційним розвитком економіко-виробничих структур (ЕВС) з метою досягнення конкурентних переваг. Узагальнено класифікацію економіко-виробничих структур, виділено стратегічні орієнтири інноваційного розвитку ЕВС, якими є виробнича потужність, рентабельність, цінова поведінка. Обгрунтовано доцільність їх поєднання до єдиного комплексу, складовими якого є підходи, типи, різновиди політики та моделі трансформації суспільства й економіки. Запропоновано концепцію інноваційного розвитку ЕВС, що об'єднує завдання розробки методичних рекомендацій стосовно застосування інноваційної моделі розвитку ЕВС, формування виробничих потужностей підприємств на стадії науково-технічної підготовки виробництва з урахуванням майбутнього рівня їх використання. Запропоновано модель розвитку ЕВС і рентабельності (стратегічного орієнтиру інноваційного розвитку ЕВС), створено модель аналізу ефективності цінової поведінки (стратегічного орієнтиру інноваційного розвитку ЕВС) у ринковому середовищі. Розроблено методичні засади економічної оцінки методів управління науково-технічною підготовкою виробництва, запропоновано методи державного стимулювання інновацій, зокрема, утворення спеціальних цільових фондів, забезпечення державних гарантій кредитування та фінансування за пільгових умов; впровадження прискореної амортизації та пільгового оподаткування прибутку, підтримка інформаційного середовища інноваційних процесів.

  Завантажити