Вперше у вітчизняному мовознавстві досліджено особливості організації змісту допустового речення з урахуванням комплексу екстралінгвістичних і лінгвістичних засобів його формування та залежності від складу та номінативних і комунікативних характеристик семантичних компонентів. Під час аналізу семантичної структури речення для кожного семантичного компонента визначено характер співвідношень між його значенням, лексико-граматичним вираженням і функціональним спрямуванням. Вперше проведено дослідження логіко-семантичних, структурних і функціональних різновидів допустових речень на матеріалі суспільних текстів і виділено серед них функціонально-семантичні типи, що розрізняються за кількістю семантичних компонетнів, неоднорідністю складних смислових відношень та різним спектром синкретичних площин.

  Завантажити