Охарактеризовано морфофункціональні зміни у серці та структурних компонентах його провідної системи у випадку розладів ритму та провідності, зумовлених цукровим діабетом. Встановлено, що частота серцевих аритмій у випадку цукрового діабету I типу становить 76,0 - 91,0 % у клініці та - 30,7 % в експерименті. У 81,8 % померлих хворих на цукровий діабет I типу з шлуночковими розладами ритму та провідності наявне ремоделювання периферичних відділів провідної системи серця, а також оточуючих тканин. Залежності розвитку передсердних розладів ритму від морфологічних змін синусно-передсердного вузла та оточуючих його тканин не виявлено. Доведено, що у тварин з екпериментальним цукровим діабетом та порушеннями серцевого ритму й провідності у клітинах синусно-передсердного вузла та у спеціалізованих кардіоміоцитах лівого шлуночка знижена активність сукцинатдегідрогенази та збільшений вміст глікогену, а у правому передсерді та лівому шлуночку спостерігається найменш густа сітка адренергічних волокон з наявністю окремих ділянок інтенсивнішої специфічної люмінесценції катехоламінів. У випадку розладів ритму й провідності, зумовлених цукровим діабетом, виявлено рестриктивний тип діастолічної дисфункції, ексцентричну гіпертрофію міокарда та зниження адаптаційних резервів гемодинаміки. Відзначено мозаїчність ультраструктурних змін в окремих спеціалізованих кардіоміоцитах лівого шлуночка, а саме: чергування інтактних і деструктивно змінених волокон, що є однією з причин виникнення активних вогнищ ектопічного аритмогенезу.

  Завантажити