Розроблено принципову схему понятійно-термінологічної системи "Розвиток суспільної географії". Обгрунтовано положення, що у міжвоєнний період галицько-українська географія уособлювала тенденції та рівень розвитку всієї української науково-географічної думки, її організаційні форми. Досліджений період розглянуто як завершальний етап становлення української суспільної географії загалом. Виявлено десять основних класів проблем, які досліджували вчені Галичини. Висвітлено домінуючі суспільно-географічні проблеми: мета- та власне теоретичні, демо- та етнографічні, політико-географічні, економіко-географічні, історико-географічні, картографічні. Розкрито шляхи розв'язання цих проблем з використанням принципів суспільної географії антропогеографічного й економічного напрямків. Охарактеризовано наукові основи і спектр країно- та краєзнавчих студій у міжвоєнний період.

  Завантажити