На підставі вивчення історій хвороби 117-ти пацієнток, що раніше перенесли акушерсько-гінекологічні операції, виявлено основні фактори ризику виникнення спайкового процесу малого тазу, якими є: порушення функції та захворювання травного тракту (гастрит, холецистити, панкреатит, коліт, виразкові хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки), порушення обміну речовин, альгодісменорея, наявність крові та навколоплодних вод у черевній порожнині, час операції, крововтрата під час оперативного втручання, шкідливі звички (тютюнопаління, алкоголь) та системні захворювання сполучної тканини. На підставі експериментального дослідження спайкового процесу на 125-ти безпородних білих щурах виявлено порушення мікроциркуляторного забезпечення, проявом якого є зменшення показників електропровідності шкіри паралельно з вираженістю спайкового процесу. Встановлено лікувальний ефект препаратів "Лімфоміозот", "Плацента Композитум" та "Ескулюс Композитум" на етапі раннього післяопераційного періоду", проявом якого є позитивна динаміка зниження больового синдрому, більш швидкий початок перистальтичних шумів і відходження газів, підвищений рівень інтерлейкіну-10 (у 8,5 разів) за нижчих рівнів фактора некрозу пухлини (в 3,5 разів) та судинно-ендотеліального фактору росту (в 2,5 разів), посилення кровообігу в черевній порожнині (гіперемічний і збалансований стани післяопераційного репаративного процесу) та покращання якості життя у післяопераційний період.

  Завантажити