Проведено дослідження понад 2 000 поховань та 115-ти поселень катакомбної та абашевської спільнот. Доведено, що на етапі закінчення доби середньої бронзи еволюційний розвиток пізньокатакомбної культурно-історичної області, зазнавши змін внаслідок зовнішнього абашевського впливу, перейшов до фінальної стадії та продукував витоки посткатакомбних утворень. Встановлено, що датою перших контактів місцевих пізньокатакомбних племен з мігруючим доно-волзьким абашевським населенням розвинутого етапу є XXII ст. до н.е., після яких відбувалися культурно-історичні процеси у межах фінальнокатакомбних (бабинських), пізньоабашевських і фінальноабашевських формувань.

  Завантажити