Досліджено теоретичні проблеми текстології Ю.Яновського на підставі комплексного, системного аналізу рукописної спадщини митця у структурі літературного процесу XX ст. Запропоновано нові рівні осмислення актуальних питань текстології української новітньої літератури з урахуванням досягнень світової критичної думки. Висвітлено текстологічні аспекти у сучасних літературознавчих методологіях. Уперше введено до наукового обігу матеріал гететичного досьє творів письменника, що дозволило глибше розкрити специфіку художньої майстерності, особливості психології творчості. Наголошено на встановленні істинно авторського тексту як одного з головних завдань текстології, розв'язання якого зумовлене всебічним науковим аналізом смислопороджувального процесу становлення твору. Теоретичне дослідження базується на генетичному "реконструюванні", невід'ємного від т. зв. "хронологічного вектора дискурсу", що призводить до створення цілісної моделі творчого процесу митця, досить складного та суперечливого у своїх виявах. Осмислення самототожності письменника, його творчої еволюції відбувається шляхом "палімпсестного" прочитання художніх текстів, що уможливлює дешифрування авторського коду шляхом розкриття хитросплетінь волі творчої і нетворчої, кон'юнктурного диктату та внутрішнього спротиву матеріалу, чинників і нав'язаних ззовні. У результаті теоретико-текстологічного вивчення та систематизації матеріалів проаналізовано ряд методологічних і методичних проблем, зокрема, ролі чорнового рукопису як своєрідного "потоку свідомості", вільного від внутрішньої цензури у структурі генези тексту; вияву "механізмів" смислотворення, прихованих внутрішніх пружин тексту за умовною лінійністю чистовика; вибору читацької стратегії у системі комунікації "текст і авантекст"; прояву варіативності як авторської модифікації тексту, пошуку повноти самовираження, причини з'яви різних редакцій твору та допусковість їх паралельного існування (у розділі "Інші редакції та варіанти"). Наукове, позбавлене ідеологічних кліше та трафаретів трактування авторського тексту у аспекті зору його автентичності є теоретичним осмисленням способів творчої роботи, еволюції образної та світоглядної системи митця, психології процесів художнього мислення. На підставі генетичного досьє творів Ю.Яновського сформовано засади "персональної текстології" як джерела достовірної інформації для подальших літературознавчих розвідок, об'єктивного аналізу теоретико-літературних, історико-літературних, біографічних даних, висловлено рекомендації для едиційної практики.

  Завантажити