Народно-оркестровий тембр подано як історичну категорію, змінювану у часі, відповідно до умов використання оркестрів обох напрямків, яка поєднує власне колористичні ознаки звучання окремих інструментів, груп чи їх мікстувань та локальні темброві особливості, зумовлені використовуваним реєстром, динамікою й артикуляцією. На підставі цього виведено основні закономірності у тембровій еволюції народно-оркестрової музики в Україні, визначено характерні особливості в інструментуваннях для оркестрів зі струнно-щипковою та струнно-смичковою основами. Досліджено взаємовплив тембру, фактури та форми, а також характерні методи вибору тембрових еквівалентів під час перекладання з партитур інших складів чи оркестрування клавірів.

  Завантажити