Зроблено спробу виявити найбільш прийнятні, зважаючи на логічне взаємоузгодження, гуманістично спрямовані підходи до встановлення причинного зв'язку як однієї з ознак об'єктивної сторони злочину. У аспекті "цільової причинності" уточнено об'єктивний характер причинного зв'язку. Проаналізовано лінгвістичні дані про походження категорії "причина" та доведено, що категорія причинності випливає з самої суті матерії - її активності. Ознаки причинного зв'язку розміщено у двох рівнях - онтологічному та гносеологічному. Запропоновано ствердження, що причинний зв'язок не може бути статистичним. Наведено дані, що онтологічна ознака причинного зв'язку "породження" формалізації не піддається. Для констатації породження запропоновано метод лінгвістичної інтуїції та проаналізовано проблеми "інформаційної причинності": вплив інформації на поведінку або стан людини. Виявлено ситуації, за яких інформаційний сигнал є не носієм причини, а зумовлюючим фактором. Розглянуто детермінуючу роль другорядних співучасників для настання результату, одержаного виконавцем злочину.

  Завантажити