Запропоновано трактування звуконаслідування як самостійну категорію слів, що має свою історію, однотипну будову, численні варіанти, особливу фонетичну структуру, словотвір. На матеріалі 993-х звуконаслідувальних слів (включаючи фонетико-морфологічні варіанти), зібраних за методом суцільної вибірки зі словників, художніх джерел, проаналізовано ономатопоетичні слова досліджуваних мов. Охарактеризовано їх фонологічну будову, а також описано історію, подано класифікацію ономатопів за їх семантичними ознаками. Проведено зіставлення фонетичної структури звуконаслідувальних слів української, російської та англійської мов, з'ясовано основні закономірності та особливості даної категорії, визначено основні ономатопоетичні моделі.

  Завантажити