Розглянуто земельні відносини як складову частину суспільних відносин, що виникають з приводу власності та управління земельними ресурсами, а також під час розподілу доходів, одержаних внаслідок їх використання. Розширено визначення поняття "ринок землі", який визначається як перехід у рамках діючого законодавства, за допомогою відповідної ринкової інфраструктури права володіння, користування та розпорядження землею за допомогою здійснення відповідних цивільно-правових угод. Виявлено структурні зміни форм власності на землю у результаті проведення земельної реформи та визначено в агроформуваннях ринкового типу особливості земельних відносин, які полягають у різному співвідношенні власних та орендованих земель за умов формування земельного фонду, управління його використанням та розподілу доходів від використання землі. Встановлено існування залежності між змінами, що відбуваються у земельних відносинах та ефективністю використання землі. Вперше розроблено організаційну схему регіонального ринку землі. Розроблено пропозиції щодо подальшого розвитку орендних земельних відносин. Запропоновано механізм іпотечного кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу землі, як засобу залучення капіталу у сферу сільськогосподарського виробництва, зокрема, обгрунтовано необхідність надання кредиту сільськогосподарським підприємствам під заставу права оренди землі.

  Завантажити