Розглянуто українську народну апокрифічну легенду як малодосліджений жанр усної народної творчості, специфіку її побутування у контексті суспільних, історичних та культурних перетворень, досліджено художні особливості, виникнення, розвиток і функціонування християнських образів, які асимілювалися (деканізувалися) під впливом народних традицій, культури та етномислення, набуваючи нових семантичних значень. Розглянуто архітектоніку творів. Розроблено систему аналізу поетики апокрифічних легенд, яка базується на використанні структурних архетипних моделей (кодів), що забезпечують збереження елементів старої форми народних легенд, водночас наповнюючи її новою інформаційно-художньою пам'яттю, сприяють еволюційному поступу жанру.

  Завантажити