З'ясовано інформативні можливості української реалістичної художньої літератури другої половини XIX ст. як історичного джерела на прикладі творів І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, а також запропоновано певний варіант джерелознавчої методики аналізу художніх творів. Розглянуто джерела відомостей І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного про сучасну їм дійсність, висвітлено аспект оцінки письменниками-реалістами наслідків буржуазних реформ 1860 - 1870-х рр. та показано характерні для другої половини XIX ст. стилі громадської поведінки, мислення, а також образи типових представників доби (на матеріалі художніх творів). Виявлено особливості боротьби двох суспільних тенденцій (консервативно-феодальної та капіталітичної) у свідомості селянства, розглянуто питання щодо уявлення українського суспільства того часу про суспільний ідеал та охарактеризовано специфіку художніх творів як джерела історичного знання.

  Завантажити