Досліджено ключові поетичні символи "Кобзаря" у їх систематичній єдності. Відзначено, що на відміну від архаїчного народного світосприйняття, у якому домінує принцип "ладу" (космізму, гармонії) поетичне світобачення Т.Шевченка характеризується домінуванням протилежного йому принципу акосмізму, врівноваженого потужним пошуком вищої Правди й есхатологічної Справедливості. За описаним принципом у поетичному образі світу Т.Шевченка відбувається зсув домінанти з архаїчної символічної світоглядної "вісі" Бог - Хата - Серце до модерної символічної "вісі" Людина - Шлях - Думка. Система ключових поетичних символів Т.Шевченка репрезентує національно специфічну "кристалізацію" людського досвіду, що складає цілісний образ світу та висвітлює стан національної й світової кризи, дає філософсько-поетичні "формули" й символи їх подолання.

  Завантажити