Для обгрунтування вибору режиму розкислення сталі алюмінієм проведено комплекс рентгеноспектральних, фізико-хімічних досліджень та фракційний газовий аналіз. Вивчено процеси дефосфорації та зневуглецювання у напрямку досягнення високого ступеня дефосфорації сталевої ванни. Виконано термодинамічний аналіз даних і реакцій розкислення сталі 110Г13Л вуглецем, марганцем, кремнієм, а також кінцевого розкислення алюмінієм. Визначено вміст кисню у модельованому сплаві та вплив вмісту залишкового алюмінію на формування неметалевих включень сталі 110Г13Л, проведено їх експериментальне дослідження, на підставі яких встановлено залежність морфології та виду неметалевих включень від залишкового вмісту алюмінію. Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено результати, які забезпечують підвищення якості сталі. За промислових умов реалізовано технічні рішення щодо удосконалення режиму розкислювання, підбору хімічного складу, які дозволяють одержати першу та другу групи якості. З використанням математичних методів планування експериментів і статистичної обробки результатів установлено обмеження на хімічний склад для одержання сталі 110Г13Л першої або другої групи якості. Економічний ефект одержано від зниження витрат коштовного ресурсу алюмінію з 5 кг/т до 1 кг/т.

  Завантажити