Здійснено історико-філософське дослідження феномену суїциду з метою обгрунтування правомірності створення екзистенціально-психоаналітичної концепції суїциду, згідно з якою свідомість суїцидента є травмованою внаслідок пережитої ним конфліктної ситуації, що розгортається до рівня ситуації кризової. Основними ознаками суїцидальної свідомості є її затемненість і звуженість. Зазначено, що виключення людиною зі сфери власних якостей можливості до самогубства відкриває перед нею перспективу буття - супротив - смерті, сполучену з перспективою подолання смерті як можливості.

  Завантажити