Досліджено концептуально-методологічні засади формування глобальної фінансової архітектури у контексті зміни парадигми світового фінансового середовища, виявлено та проаналізовано внутрішні протиріччя, діалектику деструктивних тенденцій та стратегічну роль структурно-координаційних ланок у її функціонуванні. Акцентовано увагу на теоретико-методологічних засадах функціонування світового фінансового середовища. Визначено його сучасні тенденційні зміни, проаналізовано структурні зрушення на міжнародному фінансовому ринку, з'ясовано вплив глобалізації на зміну фінансового середовища та принципів його функціонування. Простежено синергетику інтеграційних процесів у даному середовищі, особливості та вплив валютно-фінансових криз на стійкість глобального фінансового середовища, розроблено імітаційну модель пірамідальної структури валютних площин з використанням кібернетичної моделі багаторівневої ієрархії, місце та роль структурно-координаційних ланок світової фінансової архітектури, об'єктивні причини, передумови та необхідність її реформування. Встановлено глобальний розрив між реальним і фінансовим сектором сучасного світового господарства. Зазначено, що це дало можливість виявити хронічні іманентні проблеми, розкрити спекулятивний характер валютно-фінансового сектору, його відрив та органічне відчудження від реального сектору, критичний розмір його самодостатності.Обгрунтовано доцільність проведення кардинальної інституційної реформи та аргументовано, що інституційною основою глобальної фінансової архітектури повинен бути Єдиний Всесвітній банк як головна координуюча установа, кредитор останньої інстанції. Запропоновано низку практичних рекомендацій щодо комплексного реформування існуючих міжнародних фінансових установ з метою розробки механізмів запобігання, уникнення обвалів, шквальних криз, потрапляння у боргові ями, розроблено концепції формування даної архітектури.

  Завантажити