Комплексно проаналізовано макро- та мініфункції композитної ономасіологічної структури з орієнтацією на формування текстових категорій, концептуальний та семантичний простори англомовного тексту, його прагматично-дискурсивну спрямованість. Висвітлено загальні принципи функціоналізму як лінгвістичної наукової методології для аналізу номінативної організації тексту/дискурсу. Обгрунтовано й описано макрофункції композитної ономасіологічної структури та у створенні текстового концепту, текстового континууму, хронотопа у формуванні текстово-дискурсійних категорій зв'язності, членування, інтеграції, модальності, адресатності/адресантності, інтерактивності, інтертекстуальності. Виявлено, що композитна номінатема в тексті реалізує свої функції на основі особливого зв'язку з контекстом - ономасіологічного узгодження, дублювання лінгвоментального механізму творення складного найменування в тексті, що відбувається в межах номінативного та семантико-смислового радіусів дії композита (композитної рамки). Описано типологію композитних рамок в англомовному художньому тексті. За результатами аналізу ролі ономасіологічної структури композитних найменувань в англомовній художній прозі встановлено, що мініфункції композитної ономасіологічної структури виявляються у формуванні різноманітних стилістичних ефектів і стилістичних прийомів (паралелізму, анафори, епіфори), виразних засобів (повтору, перерахування), фігур заміщення (гіперболи, мейозису, літоти, метонімії, метафори, іронії, перифразу, енфемізму, епітета, антономазії), фігур суміщення (порівняння, наростання, каламбуру). Використання композитів забезпечує економію синтаксичних засобів мовлення за рахунок заміщення звороту та підрядного речення.

  Завантажити