Вивчено функціональний стан ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), ускладнену та неускладнену хронічною серцевою недостатністю (ХСН), на тлі різних схем терапії; розроблено показання для призначення агнтагоністів альдостерону під час лікування цієї категорії хворих. На підставі комплексного клініко-експериментального дослідження встановлено наявність гіперактивації РААС в хворих на АГ II - III ступеня. Встановлено, що вираженість цих змін більш значна в пацієнтів з АГ III ступеня, а також в осіб з супутньою ХСН. Проведене дослідження дозволило показати зміну активності РААС на тлі різних схем антигіпертензивної терапії. Доведено, що призначення інгібітора ангіотензинперетворювального фермента (АПФ) або бета-адреноблокатора пацієнтам з АГ II ступеня призводить до задовільного пригнічення активності РААС (активність реніну плазми достовірно зменшувалась на тлі застосування інгібітора АПФ, рівні ангіотензину II та альдостерону плазми крові значно знижувались та практично досягали нормальних величин). Зазначено, що прийом діуретика призводить до підвищення активності альдостеронової системи в хворих на АГ. Визначено категорії хворих на АГ, які потребують корекції стану альдостеронової системи: пацієнти з АГ III ступеня (особливо на тлі застосування діуретиків), хворі на супутню ХСН. Показано, що адекватна корекція стану альдостеронової системи досягається шляхом застосування антагоніста альдостерону спіронолактону - по 25 мг щодня вранці.

  Завантажити