Висвітлено результати комплексного формального аналізу функціонування прийменників в українському тексті за трьома рівнями, а саме: морфологічним, синтаксичним і семантичним. Методологічні засади розробленого інструментарію (лінгвістичні бази даних) дозволили уточнити реєстр прийменників української мови та запропонувати кількісні характеристики параметрів їх функціонування у межах зон прийменникових зв'язків (ЗПЗ), зокрема, позиції головного та залежного слів, контактність головного слова з прийменником, лексична довжина зони прийменникових зв'язків, граматичні та лексичні характеристики компонентів ЗПЗ. На підставі проведеного аналізу розроблено алгоритми усунення граматичної омонімії прийменників та ідентифікації складених прийменників у тексті. Наведено принципи побудови алгоритму встановлення зон прийменникових зв'язків у тесті. Аналіз семантики прийменників, проведений з застосуванням теорії семантичних станів, дозволив визначити 20 типів семантичних відношень, які поділяються на 131 конкретне семантичне відношення. Побудовано електронний семантичний словник прийменникових конструкцій як лексикографічної системи.

  Завантажити