Дисертацію присвячено питанням оцінки темпу старіння організму в цілому та окремих його функціональних систем у хворих на паркінсонізм за допомогою показників біологічного віку. Показано залежність темпу старіння хворих на паркінсонізм від календарного віку та тривалості захворювання. Дається оцінка впливу окремих геропротекторних (тімалін) та нейропротекторних (парлодел) препаратів на нейро-функціональний біологічний вік даних хворих. Встановлено, що показники біологічного віку, які характеризують темп старіння, у хворих на паркінсонізм вище, ніж в популяції. Темп старіння у хворих на паркінсонізм середнього віку більш прискорений, ніж у пацієнтів похилого віку. Із зростанням тривалості захворювання на паркінсонізм зростає темп старіння даних хворих. Курсове використання геропротекторного (тімалін) чи нейропротекторного (парлодел) препаратів на тлі базисної патогенетичної терапії паркінсонізму позитивно впливає на нейро-функціональний біологічний вік хворих на паркінсонізм, що дозволяє вважати доцільним включення цих препаратів в схеми лікування даних хворих.

  Завантажити