Дисертацію присвячено питанню клінічного перебігу, діагностики та вибору хірургічної тактики при виразковій хворобі (ВХ), ускладненій одночасно перфорацією та кровотечею. Виділені два варіанти поєднання перфорації та кровотечі при ВХ: одночасне виникнення ускладнень (27,9%) та перфорація у ранньому, після зупинки кровотечі, періоді (72,1%). Запропонована класифікація перфоративних гострокровоточивих гастродуоденальних виразок (ПГГДВ). Встановлено, що різноманітність варіантів поєднань перфорації та кровотечі обумовлюють атиповість клінічного перебігу ПГГДВ, порівняно з перфоративними гастродуоденальними виразками (ПГДВ). Виділений синдром "малих" ознак поєднання перфорації та кровотечі, виявлення якого зумовлює необхідність застосування додаткових методів дослідження (оглядової рентгенографії червоної порожнини, фіброезофагогастродуоденоскопії, пневмогастрографії, лапароцентезу) для своєчасної діагностики даної патології. Вивчені особливості перебігу перитоніту на фоні крововтрати різного ступеню важкості і впроваджена в клінічну практику комплексна програма ведення хворих із ПГГДВ у перед- та післяопераційному періоді. Розроблена раціональна хірургічна тактика при ПГГДВ у залежності від локалізації виразки, варіанту клінічного перебігу поєднання перфорації та кровотечі, ступеню важкості крововтрати, проявів перитоніту. Покращання діагностики разом із впровадженням засобів інтенсивної терапії при ПГГДВ дозволило зменшити кількість палліативних оперативних втручань в 1,8 рази, знизити післяопераційну летальність в 3,5 рази.

  Завантажити