Проаналізовано результати діагностики та лікування 111-ти дітей віком від двох місяців до 15-ти років з вродженими вадами жовчовивідних шляхів. З'ясовано, що невчасна діагностика атрезії та гіпоплазії жовчних шляхів сприяє швидкому розвитку фіброзу та цирозу печінки, значно знижує ефективність операції гепатопортоєюностомії. Виявлено, що навіть у разі своєчасно виконаної операції процес обструктивної холангіопатії може продовжуватися. Доведено необхідність трансплантації печінки у даної категорії пацієнтів. Розроблено тактику лікування різних вад розвитку жовчовивідних шляхів - атрезії та гіпоплазії жовчних шляхів, кіст та тубулярних стенозів холедоха. Відмічено, що успіх лікування атрезії та гіпоплазії жовчних шляхів залежить від ранньої операції, яка має бути виконаною у перші тижні та місяці життя. Запропоновано тактику попередження висхідного холангіту у післяопераційному періоді, досягнення достатнього жовчовідтоку під час операції. Розроблено заходи профілактики післяопераційних ускладнень, відновлення нормалізації функції печінки, що в цілому забезпечило у 90 % пацієнтів гарні результати лікування. Доведено, що пацієнтам з атрезією жовчних шляхів на першому етапі необхідно робити операцію Kasai, а у подальшому пересадку печінки.

  Завантажити