Досліджено хореографічну культуру як соціокультурний чинник творчої діяльності та розвитку особистості дитини. Визначено шляхи розв'язання суперечності між потребами сучасного розвитку хореографії та традиційною системою методів, що забезпечують формування даної культури. Обгрунтовано, що на процес створення хореографічного образу музично-танцювальними засобами впливають чинники ментально-психологічного та ідейно-художнього порядку, які мають певну специфіку в межах класичного та народно-сценічного танцю. Розкрито процес модифікації та трансформації сучасної лексики, структури руху. Визначено лексичні новоутворення, що виникають внаслідок ускладнення наявних форм рухів або модифікації окремих елементів з ресурсів класичного та народно-сценічного танцю. Розроблено навчальні завдання для розвитку танцювальної імпровізації, у яких враховано вікові особливості дитини. Ці завдання сприяють удосконаленню її творчої пам'яті. Обгрунтовано їх необхідність для гармонічного поєднання у діяльності хореографа-балетмейстера специфіки образної мови танцювального образу, інтерпретації змісту й імпровізації форми, наочності як основи вдосконалення хореографічних рухів, системності викладання з використанням різноманітних форм роботи з дітьми у вирішенні проблеми "межі" психофізичних навантажень послідовності як бази поступового засвоєння хореографічної культури й усвідомлення синтетичної основи хореографічного мистецтва.

  Завантажити