Описано добові та міжсезонні особливості коливання показників про- й антиоксидантної ланок, протеолізу та фібринолізу у хворих на остеоартроз (ОА). Розвиток ОА характеризується втратою циркадіанної періодичності та реорганізацією 24-годинного рівня біохімічних показників; максимальні зміни співпадають за часом з маніфестацією клінічної симптоматики та визначається у першій половині ночі (22.00 - 2.00). Описано особливості добової динаміки зазначених факторів залежно від характеру захворювання (профілів вмісту відновленого глутадіону, активності каталази та малонового альдегіду з інверсними за первинним остеоартрозом (ПОА) та вторинним остеоартрозом (ВОА), тривалості (ОА до 1-го року характеризується суттєвим пригніченням системи антиоксидантного захисту (АОЗ) і гіперактивацією вільнорадикальної модифікації макромолекул, клінічних особливостей (за синовіїту значно вищі середньодобові рівні активності протеолітичної та вільнорадикальної деструкції протеїнів без додаткового порушення характеру часової організації) та наявності супутньої патології серцево-судинної системи (некорегована артеріальна гіпертензія за ОА призводить до ампліфікації дефіциту АОЗ, пригнічення сумарної фібринолітичної активності та ферментативної протеолітичної активності о 6.00). Наявність зазначених добових коливань параметрів, а також інверсність профілів біохімічних показників за ОА у порівнянні з такими здорових осіб визначає оптимальний час для оцінки вираженості деструктивних процесів і можливості біохімічного диференціювання ПОА і ВОА. Запропоновано враховувати добові коливання біохімічно-молекулярних факторів у разі планування наукових досліджень з метою з'ясування патогенезу ОА та дослідження терапевтичного потенціалу нових груп ліків. Ефективність стандартного лікування стосовно порушень спектру біохімічних показників за ОА у денний час позитивна, проте, недостатня у час їх максимальної вираженості - нічні години. Комплексне курсове застосування мелатонії (МТ) призводить до рівномірної регресії патологічних змін вмісту/активності досліджених параметрів вдень і вночі, а також до суттєвого покращання суб'єктивної симптоматики. Виявлено протекторний вплив МТ на стабілізацію рівнів артеріального тиску у хворих з поєднанням ОА і АГ за умов проведення терапії нестероїдними протизапальними препаратами. Досліджено вплив МТ на біохімічні показники та морфологічний стан тканин синовіально-хрящового комплексу, інтенсивність процесів програмованої клітинної загибелі за експериментального остеоартрозу, виявлено хондропротекторні властивості, зумовлені антиоксидантним потенціалом засобу.

  Завантажити