Установлено, що за умов доброякісного перебігу ВГ, особливо стосовно ГА, його показники швидко нормалізуються, у разі гострого ГВ спостерігається більше, ніж за умов ГА, підвищення рівнів L-аргініну на початку хвороби та їх відхилення від норми в час виписки, а у випадку гострого ГС рівні L-аргініну незначно більші, ніж у разі ГВ і практично не змінюються впродовж усього гострого періоду. Установлено, що у хворих на хронічні ГВ, ГС та мікст (ГВ + ГС) всі показники (L-аргінін та азотисті сполуки) практично у всіх обстежених перевищують норму, і лікування в стаціонарі особливо не впливає на динаміку їх рівня. У хворих на вірусні цирози печінки, особливо у фазі їх декомпенсації, спостерігається значне зниження рівнів цих біохімічних показників. Одержані результати дають змогу стверджувати, що рівні та динаміка L-аргініну та сполук оксиду у випадку гострих вірусних гепатитів залежать від етіології хвороби, а не від тяжкості та тривалості перебігу. Результати їх визначення можуть слугувати додатковим показником адекватності імунної та інтерферонової відповіді на вірусну репродукцію та додатковим тестом на ефективність терапії інтерфероногенами.

  Завантажити