Досліджено прозу В.Шевчука у контексті традицій літератури українського бароко. Вивчено взаємозв'язки між його дослідницькими працями та художніми творами, що розкривають взаємодоповнювальну та взаємопереходу різностильову авторську стратегію інтерпретації барокових тестів, концепцій світу та людини. Проаналізовано наукові та художні тексти В.Шевчука, які найбільш виразно розкривають його модель інтерпретації мови та світу бароко. Проведено пошук формальних і змістових збігів у текстах різних епох, що дозволило визначити структурні, семантичні, семіотичні спорідненості інтерпретації художнього матеріалу та з'ясувати функціональність пам'яті знаку, тексту, культури бароко у прозі В.Шевчука.

  Завантажити