З метою оптимізації діагностики рухово-тонічних і вегетативних дисфункцій проведено клініко-інструментальні обстеження 122-х осіб, зокрема, 92-х пацієнтів у відновному періоді ішемічного інсульту з півкульовою локалізацією вогнища. Рухово-тонічні та вегетативні розлади вивчено з урахуванням клінічних проявів, латералізації вогнищевого ушкодження та у контексті клініко-нейрофізіологічних зіставлень. З'ясовано роль парезу та змін м'язового тонусу в структурі рухових порушень відповідно до їх ступеня. Запропоновано використовувати як діагностичні нейрофізіологічні критерії ступеня парезу межі змін показників максимальної амплітуди H-рефлексу m. gastrocnemius, Hmax/Mmax співвідношення, амплітуд викликаної моторної відповіді m. abductor digiti minimi, часу центрального моторного проведення у спокої та за фасилітації. Наведено рекомендації щодо використання як диференційно-діагностичних критеріїв порушення м'язового тонусу параметрів H-рефлексу m. gastrocnеmius (максимальна амплітуда й Hmax/Mmax-співвідношення), а також парамтери F-хвилі n. ulnaris (середня амплітуда, Fсер/M амплітудне співвідношення та Fсер/M-співвідношення площі у зоні геміпарезу). З використанням методу нейрофізіологічного аналізу викликаного шкірного симпатичного потенціалу зроблено об'єктивне оцінювання порушень симпатичної активності, пов'язаних з дисфункцією центральної та периферичної вегетативної регуляції, підтверджено патогенетичну спільність рухово-тонічних і вегетативних розладів.

  Завантажити