Встановлено оптимальні строки початку ентерального харчування у хворих з різною тяжкістю перебігу раннього післяопераційного періоду (РПП) після операцій з приводу гострої шлунково-кишкової кровотечі (ГШКК) і перитоніту на підставі дослідження функції всмоктування та біоелектричної активності (БЕА) тонкої кишки; аналізу стану білкового та ліпідного обмінів за даних умов. Проведено комплексне вивчення й оцінювання порушень всмоктувальної функції та БЕА тонкої кишки за різної тяжкості перебігу РПП у хворих з даною патологією. Визначено відділи тонкої кишки з найбільш значним пригніченням всмоктування, характер його змін протягом перших трьох діб після операцій. Досліджено вираженість порушень БЕА тонкої кишки у перші 5 діб і клініко-функціональні паралелі їх відновлення. Виявлено зв'язок між показниками БЕА тонкої кишки, глибиною моторно-евакуаторної дисфункції шлункового-кишкового тракту та тяжкістю перебігу РПП. Наведено динаміку та характер змін білкового та ліпідного обміну за даних патологічних умов. Запропоновано оптимальні строки початку ентерального харчування пероральним або зондовим методом у РПП у хворих, оперованих з приводу ГШКК та перитоніту.

  Завантажити