Досліджено метафізичний дискурс у поетичній творчості Ю.Липи як специфічний модус його індивідуального світомислення та світовідображення. У світоглядно-естетичному, тематично-образному та мовностилістичному аспектах визначено та охарактеризовано особливості функціонування у художній практиці митця малодослідженого у генології ліричного різновиду. Розглянуто аспект відображення поетом у його творах проблем духовності, виявлено організуючі компоненти текстів і акцентованість у них метафізичних універсалій (Бога, часу, смерті, любові). Виявлено особливості творчої реалізації засадничої світоглядної ідеї амбівалентного саморозгортання буття (проминального/вічного, профанного/сакрального). Висвітлено іманентно онтологічний та метафізичний виміри переживання світу у тексті. З'ясовано естетичні функції індивідуально трансформованих поетом метафізичних концептів, визначено їх роль у художньому моделюванні авторської картини світу. Метафізичну поезію Ю.Липи проаналізовано у ретроспекції та контексті трансформації барокової літературно-мистецької традиції.

  Завантажити