Досліджено методологічну роль гуманістично-ноосферної концепції у розв'язанні глобальних проблем сучасності на постнекласичному етапі розвитку науки. На підставі аналізу сутності та змісту гуманістично-ноосферної концепції визначено її парадигмальний потенціал як системи теоретичних, методологічних та аксіологічних настанов розв'язання глобальних проблем. Експліковано основні закономірності формування ноосфери на підставі дослідження філософсько-теоретичних положень гуманістиично-ноосферної концепції як методологічної бази. Доведено, що систему теоретико-методологічних принципів гуманістично-ноосферного підходу в глобалістиці утворюють фундаментальні положення синергетики, філософії нанонауки, етики науки та філософії техніки. Визначено шляхи розв'язання планетарної кризи, концептуалізовані у межах гуманістично-ноосферного підходу, показано їх системний характер. Зроблено прогноз основних тенденцій еволюції глобальних проблем людства за умов глобалізації та зроблено висновок про необхідність вибору соціумом гуманістично-ноосферної стратегії розвитку.

  Завантажити