Вивчено особливості діагностики та раціонального амбулаторного лікування хворих на хронічний панкреатит залежно від рівня кислотопродукції в шлунку. Встановлено достовірну різницю між середніми показниками постпрандіального залуження у хворих з зовнішньосекреторною недостатністю та без неї. З урахуванням даного показника розроблено новий спосіб діагностики вторинної зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Запропоновано показник кількісної оцінки постпрандіального залуження у хворирх на хронічний панкреатит, величина якого тісно корелює зі ступенем вираженості зовнішньої секреторної недостатності. Доведено, що комбінована терапія з короткостроковим трьохдобовим призначенням фамотидину та подовженим застосуванням пантопразолу забезпечує зменшення больового синдрому у хворих на хронічний панкреатит найбільш ефективно за швидкістю та інтенсивністю.

  Завантажити