Досліджено питання поліпшення діагностики й оптимізації лікуання стабільної стенокардії напруги у хворих з супутнім хронічним гломерулонефритом. Обгрунтовано доцільність застосування за сукупної патології інтервальної нормобаричної гіпокситерапії. У пацієнтів з кардіо-ренальною патологією на тлі застосування інтервальної нормобаричної гіпокситерапії як компонента лікувальної програми доведено зменшення частоти нападів і потреби у додатковому прийманні нітропрепаратів, електрокардіографічних ознак ішемії міокарду, підвищення порогової потужності навантаження, зменшення мітральної регургітації та діастолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка. Антигіпертензивний ефект гіпокситерапії мав прояв у більш швидкому та більш інтенсивному гіпотензивному ефекті з реверсом несприятливого типу добової варіабельності артеріального тиску (night-peaker) до більш фізіологічного (non dipper). Доведено антатерогенний ефект гіпокситерпії, який підсилює дію статинів. Визначено самостійний антиоксидантний ефект гіпокситерапії.

  Завантажити