Виявлено маркери раннього розвитку абсолютної інсулінової недостаності за умов цукрового діабету (ЦД) II типу для оптимізації лікування хворих групи ризику. На підставі результатів клініко-анамнестичного та генеалогічного обстеження доведено, що підвищений ризик раннього розвитку абсолютної інсулінової недостатності мають хворі, які перенесли інфракт міокрада, та особи, які мають двох і більше родичів I та/або II ступеня спорідненості, хворих на ЦД II типу. Водночас несуттєве значення аутоімунних механізмів у розвитку інсулінозалежності за умов ЦД II типу. Запропоновано використовувати тимчасову інсулінотерапію як тест для диференціації відносного й абсолютного дефіциту інсуліну за умов виявлення зниженої концентрації C-пептиду. Обгрунтовано необхідність призначення інсулінотерапії на етапі неефективності лікування метаформіном хворих групи підвищеного ризику раннього розвитку абсолютної інсулінової недостатності для гальмування спонтанної еволюції ЦД II типу.

  Завантажити