Проаналізовано проблему розвитку рухової навички з урахуванням психічної інтенсивності вправляння. Досліжено зміни психічної інтенсивності вправляння людини у процесі розвитку рухової навички за умов тренування та змагань. Визначено особливості динаміки психічної напруженості розвитку рухової навички, яка здійснюється способом регуляції інтенсивності вправляння з використанням фізіологічних показників (ЧСС). Досліджено процес саморегуляції психічної напруженості розвитку рухової навички за умови довільного її регулювання та з використанням її суб'єктивних еталонів. Запропоновано засоби та методи оптимізації психічної інтенсивності вправляння. Доведено, що виконання рухової навички сприяє формуванню різних за інтенсивністю та модальністю психічних станів. Встановлено, що напруженість пізнавальних, моральних і діяльних станів за звичайних умов тренування є значно нижчою, ніж за умов змагань. Розроблено спосіб оптимізації психічної напруженості у тренуванні з урахуванням функціональних можливостей особи, а також метод її регуляції шляхом вибірковості активізації та мобілізації вольових зусиль і психомоторних якостей. Обгрунтовано можливість компенсації недостатньої моральної напруженості, доведено, що систематичне використання в тренувальних заняттях вправ з оптимальною психічною напруженістю дозволяє не лише стабілізувати рухи, а й адаптувати їх до умов даного стану людини.

  Завантажити