Здійснено філософсько-релігієзнавчий компаративістський аналіз буддійського світогляду комплексу за умов діалогу цивілізацій, який дозволяє вирішити проблеми, пов'язані з сучасним постсекулярним світом та аксіологічною інтенцією буддизму у контексті "ідеї великого синтезу" та глобалізації. Установлено, що буддійський світоглядний комплекс є самодостатньою, самоорганізуючою та людиновимірною системою. Її специфіку визначають концепти, що утворюють стале світоглядне ядро, яке зумовлює холізм і актуальність буддійської традиції у просторі та часі. Доведено, що буддійський аксіологічний алгоритм і світоглядні імперативи "єдиносутності" людини та світу містять доглибинну неструктуровану спрямованість людського буття до стану рівноваги з навколишнім світом і набувають особливої ваги за умов глобалізації, вони є основою синергетичної системи буддизму, "вписують" його не лише в розгорнутий процес релігійного постмодернізму, але й вибудовують один з варіантів екогеософського світогляду.

  Завантажити