Вперше проведено порівняльний аналіз особливостей клінічних проявів хронічного гастриту (ХГ) з ерозіями. Досліджено морфологічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ) у пацієнтів з даною патологією, встановлено переважання високого ступеня запалення й активності антрального гастриту та гастриту тіла шлунка, на відміну від хворих на ХГ без ерозій. Вперше виявлено, що в осіб, хворих на ХГ з ерозіями, більш часто відбуваються мікроциркуляторні порушення, а також зафіксовано переважання високого ступеня контамінації H.pylori слизової оболонки антрального відділу шлунка у порівнянні з пацієнтами, в яких ХГ не поєднана з ерозіями. Вперше в Україні у хворих на ХГ з ерозіями проведено дослідження резистентності штамів H.pylori щодо антибактеріальних препаратів. Проаналізовано особливості кислотопродуктуючої функції шлунка у хворих на ХГ з ерозями та без них, а також з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Обгрунтовано раціональну схему антихелікобактерної терапії за хронічного H.pylori-асоційованого гастриту з ерозіями, до складу якої включено омепразол, кларитроміцин, амоксицилін, що забезпечують швидку регресію запальних змін у слизовій оболонці антрального відділу та тіла шлунка й епітелізацію ерозій та є найбільш ефективною щодо ерадикації H.pylori.

  Завантажити