Вивчено склад азотних та інших дефектів у мікроалмазах з теригенних відкладів Українського щита (УЩ), кімберлітів Архангельської та Якутської провінцій Росії, а також лампроїтів австралійської трубки Аргайл методами інфрачервоної спектроскопії та фотолюмінесценції. Проведено порівняльний аналіз спектроскопічних та інших характеристик мікроалмазів з вивчених колекцій (більше 500 зразків) і відповідних даних для зразків з контрастних за генезисом алмазних родовищ Південної Африки, Канади, Бразилії, Казахстану. Доведено, що значна частина мікрокристалів з різних геоблоків УЩ, насамперед - з Волинського, сформувалися за мантійних умов, подібних до умов формування мікроалмазів з кімберлітів та лампроїтів. Відзначено, що окремі з них, з півночі та центральних геоблоків УЩ, імовірно утворилися в астеносфері та нижній мантії, частина мікроалмазів з південного заходу та центру УЩ, з неагрегованим азотом, водою карбонатною, вуглеводневими та іншими дефектами, подібних до мікроалмазів з лампрофілів Канади та з метаморфічних порід Європи і Азії. Зроблено висновок про можливе існування практично на кожному з геоблоків УЩ незалежних корінних джерел алмазу, що суттєво відрізнялися за складом мінералотвірного середовища та РТ-умовами. Визначено ряд сукупних регіональних ознак українських мікроалмазів.

  Завантажити