Досліджено питання прогнозування, профілактики та лікування мікроекологічних порушень кишечнику в дітей першого року життя. Вивчено залежність стану здоров'я та фізичного розвитку дітей першого року життя з наявністю дисбіотичних змін кишечнику. Установлено вплив ступеня бактеріального навантаження, спричиненого потенційно-патогенними бактеріями (ППБ) кишечнику на тяжкість клінічного перебігу, розвиток ускладнень, рецидивів основного захворювання, функціональну активність шлунково-кишкового тракту, нутрітивний статус. Виявлено основні предиктори мікроекологічних порушень та створено математичну модель прогнозування розвитку кишечного дисбіозу, яка дозволяє своєчасно проводити індувідуалізовані профілактично-лікувальні заходи. Вивчено біохімічні маркери захисного слизового бар'єру кишечнику (pH, глікозаміноглікани, фукоз, гексоз), рівні про- та протизапальних цитокінів, локального імунного захисту за різних ступенів бактеріальної агресії кишечнику. Установлено основні патогенетичні механізми дисбіотичних розладів, зумовлених кількісними та молекулярно-структурними змінами окремих складових вуглеводовмісних комплексів, дисбалансом Th1- і Th2-лімфоцитів, про що свідчить відповідний цитокіновий профіль, зниження рівня локальних захисних специфічних (SIgA) і неспецифічних (лізоцим) механізмів. Розроблено алгоритм лікувально-профілактичних заходів з застосуванням біопрепаратів і продуктів функціонального харчування для дітей першого року життя з високим ризиком розвитку порушень мікроекології та доведено його ефективність у катамнезі протягом 12-ти місяців.

  Завантажити