Установлено належність систем палеозападин і палеорифтових структур пізнього протерозою до тектоно-магматичних шовних зон зчленування різних за віком структурно-речовинних комплексів кристалічного фундаменту, в яких тектонічні рухи і активний вулканізм проявлялися неодноразово протягом тривалого геологічного часу. Цими структурами контролюються склепіннєво-брилові підняття середнього протерозою, у центрі яких формувалися масиви гранітів рапаківі, а за периферією - компенсаційні прогини, заповнені продуктами руйнування порід вулкано-плутонічної асоціації та вулканогенних споруд. Відзначео, що разом з уламковим матеріалом у прогини надходили кластогенні алмази, золото, циркон та інші матеріали. Охарактеризовано Білокоровицьку та Вільчанську палеозападини, що входять до системи від'ємних структур Овруцького палеорифту, як компенсаційні прогини розтягання, що формувалися навколо Коростенського склепіннєво-бриллового підняття в середньому протерозої. Розглянуто уламковий матеріал розрізу базального горизонту нижньобілковицької підсвіти топілянської серії як релікт середньопротерозойського доплитного осадового чохла. Установлено, що опускання всієї геоструктури Українського щита, яке почалося у рифеї, зумовило прояв рифтогенезу, повернення морського режиму на його територію та формування великих палеорифтових структур, грабен-синкліналей і накладених на фундамент западин, прикладом яких є вивчена Овруцька грабен-синкліналь широтного простягання та від'ємні структури Ростовського виступу. У породах, що виповнюють від'ємні палеоструктури пізнього протерозою, сконцентровані рудопрояви та родовища кластерного (алмазів, золота, олова) та гідротермального типів.

  Завантажити