Обгрунтовано можливість підвищення ефективності лікування звичайного псоріазу у жінок у різні вікові періоди шляхом застосування у комплексному лікуванні замісної гормональної терапії (ЗГТ) та метаформіна на підставі встановлення патогенетичної ролі гіпоестрогенії, нейровегетативних, ендокринно-метаболічних і психоемоціних порушень у патогенезі дерматозу. Вперше визначено особливості клінічних проявів і перебігу звичайного псоріазу, гормонального та біохімічного гомеостазу у жінок пізнього репродуктивного, перименопаузального та постменопаузального віку (ПРВ, ПМП та постМП). Встановлено, що у хворих на псоріаз гормональні та метаболічні порушення мають більш ранній початок і більший ступінь вираженості, ніж у здорових ровесників. Розроблено оригінальний спосіб лікування жінок із звичайним псоріазом у ПРВ, ПМП і постМП із застосуванням ЗГТ (фемостону, фемостонконті) і метформіна. Запропоновано оригінальну модель прогнозування ефективності терапії хворих на псоріаз з урахуванням форми псоріазу, віку, характеру початкової стадії хвороби та методу лікування.

  Завантажити