Узагальнено результати досліджень поширення гельмінтозів свійських жуйних тварин у господарствах з різною технологією утримання тварин Харківщини та Полтавщини. У жуйних тварин сільгосппідприємств, фермерських та індивідуальних підсобних господарств, обстежених у 1993 - 2006 рр., виявлено 23 види гельмінтів, з них - 18 видів нематод, чотири види трематод й один вид цестод, зареєстровані як моно- та мікстінвазії. Найпоширенішими гельмінтозами у жуйних тварин виявилися стронгілятози шлунково-кишкового тракту, якими бул уражена рогата худоба 67 % господарств. Екстенсивність інвазії стронгілятами шлунково-кишкового тракту установлено серед овець сільгосппідприємств у межах 37,1 - 100,0 % , у кіз індивідуальних підсобних господарств - 71,4 - 100,0 %, у великої рогатої худоби сільгосппідприємств і фермерських господарств - від 7,8 до 100,0 %, індивідуальних підсобних господарств - 39,0 - 100,0 %. Екстенсивність інвазування трематодами установлено у межах 7 - 100 % у тварин 39,7 % господарств, монієзіями - 0,5 - 29,0 % виявлено у тварин 7 % обстежених господарств. Для боротьби з виявленими гельмінтами експериментально обгрунтовано та запропоновано ресинтезований в Україні альбендазол. Визначено його терапевтичні дози за основних гельмінтозів жуйних (у межах 5 - 20 мг/кг маси тіла) та досліджено вплив на організм тварин і термін виведення з організму овець. На експериментальній моделі нематодозів щодо антигельмінтної активності випробувано шість лікарських форм ресинтезованого альбендазолу. З використанням результатів досліджень розроблено рекомендації щодо застосування в Україні альбендазолу та для оформлення нормативних документів стосовно виготовлення певної лікарської форми цього препарату.

  Завантажити