Розроблено концептуально-методологічні засади дослідження соціальних детермінант національної безпеки України. Обгрунтовано стратегію державної політики запобігання демографічним і соціальним загрозам національній безпеці України. Як базові соціальні детермінанти національної безпеки визначено: власність, рівень соціальної диференціації суспільства, конкуренцію та конфлікт у формі боротьби індивідів і стан суспільства, яке задовольняло би їх потреби. Показано, що соціальні детермінанти національної безпеки перебувають одночасно у двох функціональних станах: як об'єкта та суб'єкта впливу. Запропоновано нові методологічні підходи до оцінювання стану захищеності національних інтересів України у контексті їх детермінації соціальними факторами. Розроблено наукові засади оцінювання ризиків соціальної стабільності українського суспільства, які грунтуються на порогових значеннях соціальних індикаторів і враховують суб'єктивні чинники його розвитку. Виявлено, що найбільш вигомим демографічним фактором трансформації чисельності населення України є смертність, у найближчій перспективі посилюватиметься роль народжуваності та міграційного руху. На основі побудованої моделі базових соціальних індикаторів безпечного суспільного розвитку запропоновано методичні підходи до визначення їх порогових значень. Доведено, що актуальними загрозами національній безпеці, що детермінуються соціальними факторами, є порушення рівноваги на вітчизняному ринку праці, зростання безробіття (структурного, застійного, прихованого), надмірне розшарування населення за рівнем доходів, демограічна криза, тінізація соціально-економічних відносин та корупція у суспільстві, криміналізація соціуму внаслідок недосконалості механізмів суспільного розподілу. Обгрунтовано стратегічні напрями вдосконалення державної політики забезпечення національної безпеки України, засновані на управлінні її соціальними детермінантами.

  Завантажити