Здійснено спробу цілісного історико-педагогічного аналізу проблеми трудового виховання школярів у першій третині XX ст. в Україні. У контексті реалізації завдань національної освіти та виховання визначено історичні витоки трудового виховання у національно-освітній сфері, реалізації ідеї поєднання навчання з продуктивною працею та пошуків шляхів вирішення даної проблеми у період національно-визвольних змагань (1917 - 1920 рр.). Розкрито педагогічні засади організації діяльності загальноосвітніх установ на основі "Положення про єдину трудову школу". Охарактеризовано нагромаджений досвід загальноосвітніх закладів 1920 - 1930-х рр. щодо організації трудового виховання та політехнічного навчання учнів на шляху переходу від трудової школи до школи політехнічної. Розглянуто методологічні аспекти структури трудового виховання, зумовлені принципом політехнічної освіти, та недоліки, які гальмували, а іноді вступали в суперечність з практичною реалізацією ідеї політехнізації школи. Проаналізовано поетапні зміни основних освітньо-виховних парадигм: "трудової школи", професійно спрямованої політехнічної на "школу навчання". Основні результати дослідження можуть бути використані для викладання історії педагогіки, у процесі підготовки підручників і методичних посібників.

  Завантажити