Наведено комплексну когнітивно-комунікативну модель електорального дискурсу лідерів-республіканців 2000 і 2004 рр. Запропоновано визначення електорального політичного дискурсу як системи лінгвокогнітивних, комунікативних, аксіологічних і прагматичних аспектів, що характеризується інституціональністю, модифікованою інформативністю, персуазивністю, особливою роллю мас-медіа, театральністю, авторитарністю. Його персуазивна мета досягається шляхом цілеспрямованої трансформації картини світу виборців, що вербально здійснюється на основі комунікативних стратегій і тактик імплантації до неї базових концептів картини світу республіканців. Визначено статус і функції електорального дискурсу республіканців, їх базові політичні концепти та моделі метафоричної та метонімічної концептуалізації, стратегії (само)презентації політиків-республіканців, зміст і вербальні засоби створення іміджу Дж. Буша.

  Завантажити