Досліджено проблему підвищення якості життя хворих на гліальні пухлини головного мозку (ГПГМ). Розроблено та клінічно впроваджено оптимальні заходи відновного лікування. На підставі даних, одержаних з використанням клінічного матеріалу 693-х хворих на ГПГМ розроблено та впроваджено в клінічну практику методологію реабілітаційного лікування з використанням медикаментозної терапії (судинних і антихолінестеразних препаратів), фізіотерапевтичних заходів (лазерної терапії, електростимуляції), ЛФК і масажу у хворих на ГПГМ, що мають рухові розлади. Розроблено метод лікування рухових порушень, який передбачає терапію з застосуванням впливу лазерного опромінювання біологічно активних точок з наступною електростимуляцією паретичних кінцівок. Ефективність проведеного лікування доведено за результатами вивчення показників якості життя у динаміці курсу лікування хворих на ГПГМ. Розроблено алгоритм диференційованого проведення відновного лікування хворих на гліальні пухлини, що базується на комплексному оцінюванні результатів клініко-неврологічного обстеження, комп'ютерної томографії, магнітно-лазерної томографії і однофотонної емісійної комп'ютерної томографії та передбачає врахування проявів неврологічного дефіциту, локалізацію пухлини, відношення до функціонально важливих зон мозку, ступінь злоякісності пухлини, а також проведення аналізу показників якості життя у динаміці проведення лікувальних заходів. Розроблено шкалу якості життя, яка дозволяє визначити якість життя хворих на ГПГМ у динаміці проведення лікувальних заходів. На підставі проведеного комп'ютерно-статистичного аналізу результатів лікування 693-х установлено чинники, що впливають на показники якості життя: вік, стать хворого, локалізація ступінь злоякісності пухлини.

  Завантажити