Установлено, що всі досліджені розчини мають додатнє відхилення від ідеальності, утворюються з поглинанням теплоти, а у випадку бутилацетату як розчинника, схильні до утворення азеотропів. За циркуляційного ебуліометричного методу виміряно температури кипіння за 101,3 кПа розчинів ізо-бутилметакрилат у бензолі, ацетонітрилі, бутанолі та гексані. Установлено склад рівноважних фаз з застосуванням хроматографічного методу. Проаналізовано характер залежності відносної леткості від складу розчину для різних за природою розчинників. Проаналізовано та встановлено можливі інтервали (концентрації та температури) з використанням моделей Вільсона та Ванг - Лаара для досліджених розчинів. Установлено якісний зв'язок між різницею полярності та поляризовності компонентів розчину та його термодинамічною стійкістю.

  Завантажити