Обгрунтовано художній образ як важливу атрибутивну категорію соціальної філософії. Як єдність соціальної онтології та гносеології, вона започатковується завдяки враженням, які здійснюють на свідомість людини продукти її діяльності, в яких вона вбачає видозмінені форми природного буття та її творчо-продуктивну здатність. Тому художній образ як ядро мистецької діяльності, фактично тотожний сенсуалістично сприямованій свідомості, оскільки в ній діалектично зняті протилежності логіко-понятійного та чуттєво-інтуїтивного способів світопереживання та світорозуміння. Художній образ - спосіб утримання ідей, що зберігає пам'ять людини як предмет свідомого пошуку в ній образів-ідей, які засобами філософського рівня мистецтва дають їй адекватні смисложиттєві відповіді.

  Завантажити